опріч

опрі́ч 1

прийменник

незмінювана словникова одиниця

опрі́ч 2

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. опріч — прий., КРІМ, без; за винятком.  Словник синонімів Караванського
2. опріч — див. окремо  Словник синонімів Вусика
3. опріч — 1》 прийм., з род. в. Те саме, що крім. 2》 присл., прийм. заст., рідко. Те саме, що осторонь 1), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. опріч — ОПРІ́Ч, заст., діал. ОПРІ́ЧЕ, ОПРО́ЧЕ. 1. прийм., з род. в. Те саме, що крім. А наймичка невсипуща Щовечір, небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче; І ніхто того не чує, Не знає й не бачить, Опріч Марка маленького (Т.  Словник української мови у 20 томах
5. опріч — О́СТОРОНЬ (в стороні від кого-, чогонебудь), ОКРЕ́МО, УЗБІ́Ч, ВІ́ДСТОРОНЬ розм., О́ПРІЧ заст. рідко, ОПОДАЛІ́К діал., ОПО́ДАЛЬ діал. Осторонь, на пагорбі, височіла.. біла церквиця (П. Колесник); Тимко..  Словник синонімів української мови
6. опріч — О́прі́ч, опрі́че, прийм. = крім  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. опріч — ОПРІ́Ч. 1. прийм., з род. в. Те саме, що крім. А наймичка невсипуща Щовечір, небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче; І ніхто того не чує, Не знає й не бачить, Опріч Марка маленького (Шевч., І, 1963, 314); Дуже я радий, що заїхав до Мілана.  Словник української мови в 11 томах
8. опріч — Опріч, опріче нар. 1) Кромѣ. Опріч сорочки Біг-ма нічого. Ном. № 1527. Сусід близьких нема опріче вас. Г. Барв. 197. 2) Отдѣльно, особо. Опріч людей собі ходила. Греб. 319.  Словник української мови Грінченка