опріч —
1》 прийм., з род. в. Те саме, що крім. 2》 присл., прийм. заст., рідко. Те саме, що осторонь 1), 4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
опріч —
ОПРІ́Ч, заст., діал. ОПРІ́ЧЕ, ОПРО́ЧЕ. 1. прийм., з род. в. Те саме, що крім. А наймичка невсипуща Щовечір, небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче; І ніхто того не чує, Не знає й не бачить, Опріч Марка маленького (Т.
Словник української мови у 20 томах
опріч —
О́СТОРОНЬ (в стороні від кого-, чогонебудь), ОКРЕ́МО, УЗБІ́Ч, ВІ́ДСТОРОНЬ розм., О́ПРІЧ заст. рідко, ОПОДАЛІ́К діал., ОПО́ДАЛЬ діал. Осторонь, на пагорбі, височіла.. біла церквиця (П. Колесник); Тимко..
Словник синонімів української мови
опріч —
О́прі́ч, опрі́че, прийм. = крім
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
опріч —
ОПРІ́Ч. 1. прийм., з род. в. Те саме, що крім. А наймичка невсипуща Щовечір, небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче; І ніхто того не чує, Не знає й не бачить, Опріч Марка маленького (Шевч., І, 1963, 314); Дуже я радий, що заїхав до Мілана.
Словник української мови в 11 томах
опріч —
Опріч, опріче нар. 1) Кромѣ. Опріч сорочки Біг-ма нічого. Ном. № 1527. Сусід близьких нема опріче вас. Г. Барв. 197. 2) Отдѣльно, особо. Опріч людей собі ходила. Греб. 319.
Словник української мови Грінченка