Значення в інших словниках
-
опустілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до опустіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
опустілий —
ОПУСТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до опусті́ти. За шибками темних опустілих вже хат по-великодньому блима світло лампадок (М. Коцюбинський); // у знач. прикм. На опустілому пероні стою зажурений, один (В. Сосюра).
Словник української мови у 20 томах
-
опустілий —
ОПУСТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до опусті́ти. За шибками темних опустілих вже хат по-великодньому блима світло лампадок (Коцюб., II, 1955, 363); На опустілому пероні стою зажурений, один (Сос., II, 1958, 140).
Словник української мови в 11 томах