ортогональний — Орфографічний словник української мови

ортогональний — -а, -е. Той, що має прямий кут (або прямі кути). || Прямокутний, взаємно перпендикулярний. Ортогональна матриця мат. — невироджена матриця, обернена до якої збігається з її транспонованою матрицею. Великий тлумачний словник сучасної мови
ортогональний — ОРТОГОНА́ЛЬНИЙ, а, е, мат. 1. Прямокутний. 2. Який утворює прямий кут. У технічному кресленні, крім фронтальних проекцій, вживається ще й другий вид паралельних проекцій – так звані комплексні ортогональні проекції (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
ортогональний — ортогона́льний (від грец. όρθογώνιος – прямокутний) той, що має прямий кут (або прямі кути). Словник іншомовних слів Мельничука