ортогональний

ОРТОГОНА́ЛЬНИЙ, а, е, мат.

1. Прямокутний.

2. Який утворює прямий кут.

У технічному кресленні, крім фронтальних проекцій, вживається ще й другий вид паралельних проекцій – так звані комплексні ортогональні проекції (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. ортогональний — ортогона́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ортогональний — -а, -е. Той, що має прямий кут (або прямі кути). || Прямокутний, взаємно перпендикулярний. Ортогональна матриця мат. — невироджена матриця, обернена до якої збігається з її транспонованою матрицею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ортогональний — ортогона́льний (від грец. όρθογώνιος – прямокутний) той, що має прямий кут (або прямі кути).  Словник іншомовних слів Мельничука