ортогональний
ОРТОГОНА́ЛЬНИЙ, а, е, мат.
1. Прямокутний.
2. Який утворює прямий кут.
У технічному кресленні, крім фронтальних проекцій, вживається ще й другий вид паралельних проекцій – так звані комплексні ортогональні проекції (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ортогональний — ортогона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- ортогональний — -а, -е. Той, що має прямий кут (або прямі кути). || Прямокутний, взаємно перпендикулярний. Ортогональна матриця мат. — невироджена матриця, обернена до якої збігається з її транспонованою матрицею. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ортогональний — ортогона́льний (від грец. όρθογώνιος – прямокутний) той, що має прямий кут (або прямі кути). Словник іншомовних слів Мельничука