1. Словник іншомовних слів Мельничука

ортогональний

ортогона́льний

(від грец. όρθογώνιος – прямокутний)

той, що має прямий кут (або прямі кути).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ортогональний — ортогона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ортогональний — -а, -е. Той, що має прямий кут (або прямі кути). || Прямокутний, взаємно перпендикулярний. Ортогональна матриця мат. — невироджена матриця, обернена до якої збігається з її транспонованою матрицею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ортогональний — ОРТОГОНА́ЛЬНИЙ, а, е, мат. 1. Прямокутний. 2. Який утворює прямий кут. У технічному кресленні, крім фронтальних проекцій, вживається ще й другий вид паралельних проекцій – так звані комплексні ортогональні проекції (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах