1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ортогональний

ортогона́льний

-а, -е.

Той, що має прямий кут (або прямі кути).

|| Прямокутний, взаємно перпендикулярний.

Ортогональна матриця мат. — невироджена матриця, обернена до якої збігається з її транспонованою матрицею.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ортогональний — ортогона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ортогональний — ОРТОГОНА́ЛЬНИЙ, а, е, мат. 1. Прямокутний. 2. Який утворює прямий кут. У технічному кресленні, крім фронтальних проекцій, вживається ще й другий вид паралельних проекцій – так звані комплексні ортогональні проекції (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. ортогональний — ортогона́льний (від грец. όρθογώνιος – прямокутний) той, що має прямий кут (або прямі кути). Словник іншомовних слів Мельничука