ортогональний
ортогона́льний
-а, -е.
Той, що має прямий кут (або прямі кути).
|| Прямокутний, взаємно перпендикулярний.
Ортогональна матриця мат. — невироджена матриця, обернена до якої збігається з її транспонованою матрицею.
Великий тлумачний словник сучасної української мови