Орфографічний словник української мови

осатанити

осатани́ти

дієслово доконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. осатанити — -ню, -ниш, док., розм., рідко. До краю розізлити, роздратувати, розлютити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. осатанити — ОСАТАНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., розм., рідко. До краю розізлити, роздратувати, розлютити. Махнула [Фурія] швидко до Троянців, Щоб сих Латинських постоянців По-своєму осатанить (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
  3. осатанити — ЛЮТИ́ТИ (дуже сердити, доводити до крайнього гніву), РОЗЛЮ́ЧУВАТИ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИ, ОЗВІ́РЮВАТИ розм., БІСИ́ТИ розм. рідше. — Док.: розлютува́ти, розлюти́ти, роз'ю́ши́ти, роз'яри́ти, озві́рити, збіси́ти, осатани́ти розм. рідше.  Словник синонімів української мови
  4. осатанити — ОСАТАНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., розм., рідко. До краю розізлити, роздратувати, розлютити. Махнула [Фурія] швидко до Троянців, Щоб сих Латинських постоянців По-своєму осатанить (Котл., І, 1952, 180).  Словник української мови в 11 томах
  5. осатанити — Осатанити, -ню́, -ниш гл. Разозлить, взбѣсить. Махнула швидко до Троянців, щоб сих латинських постоянців по свойому осатанить. Котл. Ен. IV. 41.  Словник української мови Грінченка