осатанілий

осатані́лий 1

дієприкметник

від: осатаніти

розм.

осатані́лий 2

прикметник

украй роздратований, розлючений

розм.

Значення в інших словниках

1. осатанілий — див. сердитий  Словник синонімів Вусика
2. осатанілий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до осатаніти. 2》 у знач. прикм. Украй роздратований, розлючений. || Який виражає крайню роздратованість, розлюченість. || перен. Дикий, розгнузданий, нестримний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осатанілий — див. яросний  Словник чужослів Павло Штепа
4. осатанілий — ОСАТАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до осатані́ти. Хіба й зараз не лящать йому у вухах прокльони того божевільного ранку, коли вже вкрай осатанілий Дудник різав жили коням, рубав корів, гнався з сокирою за Наталкою (С. Журахович). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
5. осатанілий — ЛЮ́ТИЙ (про мороз, спеку, вітер і т. ін. — надзвичайно сильний), СТРАШНИ́Й, СКАЖЕ́НИЙ, НЕСАМОВИ́ТИЙ, НЕЩА́ДНИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙ, ШАЛЕ́НИЙ, ЗЛИЙ, ЗЛЮ́ЩИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ, НЕСТЯ́МНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ розм., ОСАТАНІ́ЛИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. осатанілий — ОСАТАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до осатані́ти. Хіба й зараз не лящать йому у вухах прокльони того божевільного ранку, коли вже вкрай осатанілий Дудник різав жили коням, рубав корів, гнався з сокирою за Наталкою (Жур., Нам тоді..  Словник української мови в 11 томах