осатанілий
осатані́лий
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до осатаніти.
2》 у знач. прикм. Украй роздратований, розлючений.
|| Який виражає крайню роздратованість, розлюченість.
|| перен. Дикий, розгнузданий, нестримний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови