осатанити
ОСАТАНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., розм., рідко. До краю розізлити, роздратувати, розлютити.
Махнула [Фурія] швидко до Троянців, Щоб сих Латинських постоянців По-своєму осатанить (Котл., І, 1952, 180).
Словник української мови (СУМ-11)ОСАТАНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., розм., рідко. До краю розізлити, роздратувати, розлютити.
Махнула [Фурія] швидко до Троянців, Щоб сих Латинських постоянців По-своєму осатанить (Котл., І, 1952, 180).
Словник української мови (СУМ-11)