осанна

ОСА́ННА, и, ж.

1. церк. Молитовний вигук стародавніх євреїв і християн.

— О люди! люди! — Чабан якийсь біжить, кричить — Пророчество Ієремія, Ісаія збулось! збулось! У нас.. месія Родився вчора! — Загуло у Віфлеємі на майдані: — Месія! Іісус! Осанна! (Шевч., II, 1963, 363).

2. перен., заст. Уславлення кого-, чого-небудь; слава, хвала.

Моя книжка — осанна вічному, творчому життю.. Коли читаю її.., переживаю минулі хвилини (У. Кравч., Вибр., 1958, 285).

Співа́ти (вигу́кувати і т. ін.) оса́нну кому, заст. — славити, хвалити кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. осанна — оса́нна іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. осанна — ІМ. слава, хвала; (!) слава <�хвала> Богу!  Словник синонімів Караванського
3. осанна — -и, ж. 1》 церк. Молитовний вигук стародавніх юдеїв і християн. 2》 перен., заст. Уславлення кого-, чого-небудь; слава, хвала. Співати осанну — надмірно когось вихваляти, підносити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осанна — Рятуй, Боже  Словник чужослів Павло Штепа
5. осанна — ОСА́ННА, и, ж. 1. церк. Молитовний вигук стародавніх євреїв і християн; спаси!, порятуй! – О люди! люди! – Чабан якийсь біжить, кричить – Пророчество Ієремія, Ісаія збулось! збулось! У нас .. месія Родився вчора! – Загуло у Вифлеємі на майдані: – Месія!...  Словник української мови у 20 томах
6. осанна — Радісний вигук, славослів'я (грецьке: спаси! збережи!)  Словник застарілих та маловживаних слів
7. осанна — СЛА́ВА (загальне визнання кого-, чого-небудь як знаменитого, авторитетного і т. ін.), ІМ'Я́ з означ.; ЗНАМЕНИ́ТІСТЬ, СЛАВНОЗВІ́СНІСТЬ, ПРОСЛА́ВА (широка, особлива популярність); ЛА́ВРИ мн. (як символ слави); БЕЗСМЕ́РТЯ уроч.  Словник синонімів української мови
8. осанна — Оса́нна, виг.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)