Орфографічний словник української мови

осиплий

оси́плий

дієприкметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. осиплий — ОСИ́ПЛИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. акт. до оси́пнути. Осиплий від співів голос. 2. Те саме, що охри́плий 2; хрипкий. – Несу! – обізвався з глибини десь низький, осиплий голос (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  2. осиплий — ОСИ́ПЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що охри́плий 2; хрипкий. — Несу! — обізвався з глибини десь низький, осиплий голос (Коцюб., II, 1955, 366).  Словник української мови в 11 томах