осиплий
ОСИ́ПЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що охри́плий 2; хрипкий.
— Несу! — обізвався з глибини десь низький, осиплий голос (Коцюб., II, 1955, 366).
Словник української мови (СУМ-11)ОСИ́ПЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що охри́плий 2; хрипкий.
— Несу! — обізвався з глибини десь низький, осиплий голос (Коцюб., II, 1955, 366).
Словник української мови (СУМ-11)