оскаржений — Орфографічний словник української мови

оскаржений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до оскаржити. || оскаржено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. ім. оскаржений, -ного, ч.; оскаржена, -ної, ж., заст.Обвинувачений (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
оскаржений — ОСКА́РЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до оска́ржити. Оскаржене підлеглими рішення керівництва; // у знач. прикм. [Сімон:] Аж ось одного дня впадає до нас сей ото оскаржений Євгеній Грушка (І. Словник української мови у 20 томах
оскаржений — Оска́ржений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
оскаржений — ОСКА́РЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до оска́ржити. [Сімон:] Аж ось одного дня впадає до нас сей ото оскаржений Євгеній Грушка (Фр., IX, 1952, 9). 2. у знач. ім. оска́ржений, ного, ч.; оска́ржена, ної, ж., заст. Обвинувачений (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах