оскаржений

оска́ржений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до оскаржити.

|| оскаржено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. ім. оскаржений, -ного, ч.; оскаржена, -ної, ж., заст.Обвинувачений (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. оскаржений — оска́ржений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оскаржений — ОСКА́РЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до оска́ржити. Оскаржене підлеглими рішення керівництва; // у знач. прикм. [Сімон:] Аж ось одного дня впадає до нас сей ото оскаржений Євгеній Грушка (І.  Словник української мови у 20 томах
3. оскаржений — Оска́ржений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. оскаржений — ОСКА́РЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до оска́ржити. [Сімон:] Аж ось одного дня впадає до нас сей ото оскаржений Євгеній Грушка (Фр., IX, 1952, 9). 2. у знач. ім. оска́ржений, ного, ч.; оска́ржена, ної, ж., заст. Обвинувачений (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах