Орфографічний словник української мови

осколок

оско́лок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. осколок — див. залишок  Словник синонімів Вусика
  2. осколок — -лка, ч. Відбитий, відколений шматок чого-небудь твердого. || Дрібна частинка бомби, снаряда, міни і т. ін., що відколюється під час вибуху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осколок — див. оскілок  Словник чужослів Павло Штепа
  4. осколок — ОСКО́ЛОК, лка, ч. Відбитий, відколений шматок чого-небудь твердого. Чавунна куля .. вдарилася в гранітну брилу біля брами й розскочилася разом з осколками граніту (Іван Ле); Метеорити є, мабуть, осколками інших небесних тіл (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. осколок — ОСКО́ЛОК (ОСКІ́ЛОК рідше) (дрібна частина бомби, снаряда, міни, що розірвалася), СКА́ЛКА, УЛА́МОК, ВІДЛА́МОК. Осколком йому знесло із голови смушеву шапку (Григорій Тютюнник); Його поранено скалками в ліву ногу (В.  Словник синонімів української мови
  6. осколок — ОСКО́ЛОК, лка, ч. Відбитий, відколений шматок чого-небудь твердого. Чавунна куля.. вдарилася в гранітну брилу біля брами й розскочилася разом з осколками граніту (Ле, Наливайко, 1957, 281); Метеорити є, мабуть, осколки інших небесних тіл (Астр.  Словник української мови в 11 томах