Орфографічний словник української мови

основувати

осно́вувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. основувати — -ую, -уєш, недок., оснувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Те саме, що обсновувати. 2》 Робити з пряжі основу. 3》 заст. Засновувати. 4》 на чому, рідко. Ґрунтувати, базувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. основувати — Засновувати, заснувати, позасновувати, закладати, закласти, позакладати, будувати, вибудовувати, вибудувати, повибудовувати, збудовувати, збудувати, позбудовувати, набудовувати, набудувати, понабудовувати, розбудовувати, розбудувати, порозбудовувати...  Словник чужослів Павло Штепа
  3. основувати — ОСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., кого, що. 1. Те саме, що обсно́вувати. І встає перед ним людська неправда... Бачить він: вона, як павутина, заснувала цілий світ ..  Словник української мови у 20 томах
  4. основувати — ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖУВАТИ перев. док., заст. — Док.: заснува́ти, закла́сти, поча́ти, оснува́ти, осади́ти.  Словник синонімів української мови
  5. основувати — ОСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Те саме, що обсно́вувати. І встає перед ним людська неправда… Бачить він: вона, як павутина, заснувала цілий світ..  Словник української мови в 11 томах