основувати

осно́вувати

-ую, -уєш, недок., оснувати, -ую, -уєш, док., перех.

1》 Те саме, що обсновувати.

2》 Робити з пряжі основу.

3》 заст. Засновувати.

4》 на чому, рідко. Ґрунтувати, базувати.

Значення в інших словниках

1. основувати — осно́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. основувати — Засновувати, заснувати, позасновувати, закладати, закласти, позакладати, будувати, вибудовувати, вибудувати, повибудовувати, збудовувати, збудувати, позбудовувати, набудовувати, набудувати, понабудовувати, розбудовувати, розбудувати, порозбудовувати...  Словник чужослів Павло Штепа
3. основувати — ОСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., кого, що. 1. Те саме, що обсно́вувати. І встає перед ним людська неправда... Бачить він: вона, як павутина, заснувала цілий світ ..  Словник української мови у 20 томах
4. основувати — ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖУВАТИ перев. док., заст. — Док.: заснува́ти, закла́сти, поча́ти, оснува́ти, осади́ти.  Словник синонімів української мови
5. основувати — ОСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Те саме, що обсно́вувати. І встає перед ним людська неправда… Бачить він: вона, як павутина, заснувала цілий світ..  Словник української мови в 11 томах