Орфографічний словник української мови

остаточок

оста́точок

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. остаточок — -чка, ч., заст. Зменш. до остаток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. остаточок — ОСТА́ТОЧОК, чка, ч., заст. Зменш. до оста́ток. Був швець, що цілий вік горілки в рот не брав, – Кравець, що, краявши, остаточків не крав (Л. Боровиковський).  Словник української мови у 20 томах
  3. остаточок — ОСТА́ТОЧОК, чка, ч., заст. Зменш. до оста́ток. Був швець, що цілий вік горілки в рот не брав, — Кравець, що, краявши, остаточків не крав (Боров., Тв., 1957, 131).  Словник української мови в 11 томах