остаточок
ОСТА́ТОЧОК, чка, ч., заст. Зменш. до оста́ток.
Був швець, що цілий вік горілки в рот не брав, — Кравець, що, краявши, остаточків не крав (Боров., Тв., 1957, 131).
Словник української мови (СУМ-11)ОСТА́ТОЧОК, чка, ч., заст. Зменш. до оста́ток.
Був швець, що цілий вік горілки в рот не брав, — Кравець, що, краявши, остаточків не крав (Боров., Тв., 1957, 131).
Словник української мови (СУМ-11)