остигаючий — Орфографічний словник української мови

остигаючий — ОСТИГА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який остигає. В лісі притихло, тільки чути було млявий дзвін остигаючих кіс на сусідніх галявинах (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
остигаючий — ОСТИГА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до остига́ти. В лісі притихло, тільки чути було млявий дзвін остигаючих кіс на сусідніх галявинах (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 240). Словник української мови в 11 томах