Значення в інших словниках
-
остиглий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до остигнути і остигти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
остиглий —
ОСТИ́ГЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до ости́гнути і ости́гти. Парувала під хвилею теплого повітря остигла за ніч земля (С. Скляренко). 2. у знач. прикм. Холодний, прохолодний. Михайло глянув на матір, яка .. мила посуд на остиглій плиті (М.
Словник української мови у 20 томах
-
остиглий —
ОСТИ́ГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ости́гнути і ости́гти. Парувала під хвилею теплого повітря остигла за ніч земля (Скл., Хазяїни, 1948, 216); *Образно. Минулися молодії Веселії літа, Немає з ким остиглого Серденька нагріти (Шевч., II, 1953, 149).
Словник української мови в 11 томах