Значення в інших словниках
-
отеса —
-и, ж. Пристрій у возі з залізного прута, дроту або мотузки, яким прикріплюють край голоблі до осі для вирівнювання ходу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
отеса —
ОТЕ́СА, и, ж. Пристрій у возі з залізного прута, дроту або мотузки, яким прикріплюють край голоблі до осі для вирівнювання ходу. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала [не туркотіла] (Номис); Савочка поправив пужалном віжку, що зачепилася за отесу, посунувся ближче в передок (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
-
отеса —
ОТЕ́СА, и, ж. Пристрій у возі з залізного прута, дроту або вірьовки, яким прикріплюють край голоблі до вісі для вирівнювання ходу.
Словник української мови в 11 томах
-
отеса —
Отеса, -си ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала. Ном. № 12172.
Словник української мови Грінченка