оторопіло оторопі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках оторопіло — розм. Присл. до оторопілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови оторопіло — ОТОРОПІ́ЛО, розм. Присл. до оторопі́лий 2. Господиня оторопіло позадкувала до дверей (П. Панч); Саїд Алі оторопіло сів (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах оторопіло — ОТОРОПІ́ЛО, розм. Присл. до оторопі́лий 2. Господиня оторопіло позадкувала до дверей (Панч, На калин. мості, 1965, 158); Саїд Алі оторопіло сів (Ле, Міжгір’я, 1953, 180). Словник української мови в 11 томах