отруйниця —
-і. Жін. до отруйник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
отруйниця —
ОТРУ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до отру́йник. [Андромаха:] Ні, ти сама була б зо всього винна, не страх, не сором і не меч, а ти, отруйнице..! (Леся Українка); – Невже ж ти бажаєш, щоб твоя сестра стала отруйницею? (Юліан Опільський).
Словник української мови у 20 томах
отруйниця —
ОТРУ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до отру́йник. [Андромаха:] Ні, ти сама була б зо всього винна, не страх, не сором і не меч, а ти, отруйнице..! (Л. Укр., II, 1951, 265).
Словник української мови в 11 томах