Значення в інших словниках
-
отруя —
Отру́я. Отрута Корінь, що діти найшли, був переступень (bryonia alba). Сильна отруя (Б., 1895, 26, 3) // порівн. пол. otruć — отруїти, otruć się — отруїтися.
Українська літературна мова на Буковині
-
отруя —
див. отрута
Словник синонімів Вусика
-
отруя —
-ї, ж., зах. Отрута.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
отруя —
ОТРУ́Я, ї, ж., діал. Отрута. Як безсильна дитина, протягнув до неї руки. – Ходи! – Не можу, бо ти отруя! (В. Стефаник); * Образно. Йому здавалось..
Словник української мови у 20 томах
-
отруя —
ОТРУ́ТА (речовина, здатна викликати отруєння), ТРУ́НОК, ТРУТИ́ЗНА фольк., ТРУ́ТА фольк., ТРУТИ́НА́ фольк., ТРУТІ́ВКА фольк., ТРІ́ЙЛО діал., ОТРУ́Я діал., ОТРІ́Й діал., ЯД, ЇДЬ діал.; ДАННЯ́ етн. заст. (дана з напоєм або стравою).
Словник синонімів української мови
-
отруя —
ОТРУ́Я, ї, ж., діал. Отрута. Як безсильна дитина протягнув до неї руки. — Ходи! — Не можу, бо ти отруя! (Стеф., І, 1949, 106); *Образно. Йому здавалось..
Словник української мови в 11 томах
-
отруя —
Отру́я, -ру́ї ж. = отрута.
Словник української мови Грінченка