Орфографічний словник української мови

оцвітина

оцві́тина

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. оцвітина — -и, ж. Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оцвітина — ОЦВІ́ТИНА, и, ж. Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку. Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз. Оцвітина вже перестигла (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах
  3. оцвітина — ОЦВІ́ТИНА, и, ж. Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку. Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз. Оцвітина вже перестигла (Чаб., Тече вода.., 1961, 7).  Словник української мови в 11 томах