оцвітина

ОЦВІ́ТИНА, и, ж. Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку.

Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз. Оцвітина вже перестигла (Чаб., Тече вода.., 1961, 7).

Значення в інших словниках

1. оцвітина — оцві́тина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. оцвітина — -и, ж. Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оцвітина — ОЦВІ́ТИНА, и, ж. Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку. Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз. Оцвітина вже перестигла (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах