1. Словник української мови в 11 томах

оцвітина

ОЦВІ́ТИНА, и, ж. Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку.

Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз. Оцвітина вже перестигла (Чаб., Тече вода.., 1961, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оцвітина — оцві́тина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оцвітина — -и, ж. Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оцвітина — ОЦВІ́ТИНА, и, ж. Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку. Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз. Оцвітина вже перестигла (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах