оцвітина
ОЦВІ́ТИНА, и, ж.
Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку.
Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз. Оцвітина вже перестигла (М. Чабанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оцвітина — оцві́тина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- оцвітина — -и, ж. Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оцвітина — ОЦВІ́ТИНА, и, ж. Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку. Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз. Оцвітина вже перестигла (Чаб., Тече вода.., 1961, 7). Словник української мови в 11 томах