оцвітина
оцві́тина
-и, ж.
Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оцвітина — оцві́тина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- оцвітина — ОЦВІ́ТИНА, и, ж. Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку. Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз. Оцвітина вже перестигла (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
- оцвітина — ОЦВІ́ТИНА, и, ж. Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку. Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз. Оцвітина вже перестигла (Чаб., Тече вода.., 1961, 7). Словник української мови в 11 томах