оцвітина
ОЦВІ́ТИНА, и, ж.
Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку.
Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз. Оцвітина вже перестигла (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)ОЦВІ́ТИНА, и, ж.
Зовнішня частина квітки, що оточує тичинки й маточку.
Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз. Оцвітина вже перестигла (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)