оцелот —
-а, ч. Велика дика кішка з коричнюватою або жовтувато-сірою плямистою шкурою, що водиться в Центральній та Південній Америці; має промислове значення як хутровий звір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оцелот —
ОЦЕЛО́Т, а, ч. Велика дика кішка з брунатною або жовтувато-сірою плямистою шкурою, що водиться в Центральній та Південній Америці; цінний хутровий звір. В Центральноамериканській підобласті досить поширений оцелот (з навч. літ.); Оцелоти ..
Словник української мови у 20 томах
оцелот —
Хижий ссавець із родини котячих, заселяє ліси Пд. Америки та Пн. Америки (на пд. від Техасу); довж. тіла бл. 80 см, хвоста бл. 50 см; забарвлення пісочно-жовте з темними плямами та кільцями.
Універсальний словник-енциклопедія
оцелот —
ОЦЕЛО́Т, а, ч. Велика дика кішка з коричнюватою або жовтувато-сірою плямистою шкурою, що водиться в Центральній та Південній Америці і має промислове значення як хутровий звір. В Центральноамериканській підобласті досить поширений оцелот (Посібник з зоогеогр., 1956, 42).
Словник української мови в 11 томах