оцелот

ОЦЕЛО́Т, а, ч. Велика дика кішка з коричнюватою або жовтувато-сірою плямистою шкурою, що водиться в Центральній та Південній Америці і має промислове значення як хутровий звір.

В Центральноамериканській підобласті досить поширений оцелот (Посібник з зоогеогр., 1956, 42).

Значення в інших словниках

1. оцелот — оцело́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. оцелот — -а, ч. Велика дика кішка з коричнюватою або жовтувато-сірою плямистою шкурою, що водиться в Центральній та Південній Америці; має промислове значення як хутровий звір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оцелот — ОЦЕЛО́Т, а, ч. Велика дика кішка з брунатною або жовтувато-сірою плямистою шкурою, що водиться в Центральній та Південній Америці; цінний хутровий звір. В Центральноамериканській підобласті досить поширений оцелот (з навч. літ.); Оцелоти ..  Словник української мови у 20 томах
4. оцелот — Хижий ссавець із родини котячих, заселяє ліси Пд. Америки та Пн. Америки (на пд. від Техасу); довж. тіла бл. 80 см, хвоста бл. 50 см; забарвлення пісочно-жовте з темними плямами та кільцями.  Універсальний словник-енциклопедія