очманіло —
розм. Присл. до очманілий 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
очманіло —
ОЧМАНІ́ЛО, розм. Присл. до очмані́лий 2. Він знову сів, витираючи хустинкою чоло, все ще очманіло поводячи очима (А. Дімаров); Нестямно ридаючи, вибіг [Трохим Іванович] на подвір'я, одчинив хвіртку, очманіло глянув на людину, що стояла біля воріт (А. Шиян).
Словник української мови у 20 томах
очманіло —
ОЧМАНІ́ЛО, розм. Присл. до очмані́лий 2. Він знову сів, витираючи хустинкою чоло, все ще очманіло поводячи очима (Дім., Ідол, 1961, 126); Нестямно ридаючи, вибіг [Трохим Іванович] на подвір’я, одчинив хвіртку, очманіло глянув на людину, що стояла біля воріт (Шиян, Гроза.., 1956, 440).
Словник української мови в 11 томах