Значення в інших словниках
-
очманіти —
док., одуріти, очамріти, очмаріти, очуманіти, отуманіти, ошаліти, обезглуздіти, жм. наїстися маку; пор. ЗБОЖЕВОЛІТИ.
Словник синонімів Караванського
-
очманіти —
-ію, -ієш, док., розм. Утратити здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися; одуріти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
очманіти —
ОЧМАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Утратити здатність нормально мислити, міркувати або діяти, рухатися; одуріти. Мчить .. ошалілий Кульбака, геть очманів від радощів, що вирвався на волю (О.
Словник української мови у 20 томах
-
очманіти —
ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм.
Словник синонімів української мови
-
очманіти —
ОЧМАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Утратити здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися; одуріти. Сафрон, очманівши од переляку і злості, плутався під ногами бандитів (Стельмах, II, 1962, 203); — Очманів хлопець, та й годі...
Словник української мови в 11 томах
-
очманіти —
Очмані́ти, -ні́ю, -єш гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється. Полт. у.
Словник української мови Грінченка