Орфографічний словник української мови

ошалілість

ошалі́лість

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ошалілість — -лості, ж., розм. Стан за знач. ошалілий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ошалілість — ОШАЛІ́ЛІСТЬ, лості, ж., розм. Стан за знач. ошалі́лий 2. Самуїл розумів, як небезпечно піддатися всезагальній ошалілості (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  3. ошалілість — ОШАЛІ́ЛІСТЬ, лості, ж., розм. Стан за знач. ошалі́лий 2. Самуїл розумів, як небезпечно піддатися всезагальній ошалілості (Загреб., Диво, 1968, 267).  Словник української мови в 11 томах