ошалілість

ОШАЛІ́ЛІСТЬ, лості, ж., розм. Стан за знач. ошалі́лий 2.

Самуїл розумів, як небезпечно піддатися всезагальній ошалілості (Загреб., Диво, 1968, 267).

Значення в інших словниках

1. ошалілість — ошалі́лість іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. ошалілість — -лості, ж., розм. Стан за знач. ошалілий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ошалілість — ОШАЛІ́ЛІСТЬ, лості, ж., розм. Стан за знач. ошалі́лий 2. Самуїл розумів, як небезпечно піддатися всезагальній ошалілості (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах