пагінчик

пагі́нчик

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. пагінчик — див. гілка  Словник синонімів Вусика
2. пагінчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до пагін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пагінчик — ПАГІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до па́гін. * У порівн. І не стогін; а пісня з підвала, Мов пагінчик, до сонця п'ялася (П. Воронько); На поверхні ґрунту випнулися перші пагінчики цибулі (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. пагінчик — ПАГІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до па́гін. *У порівн. І не стогін; а пісня з підвала, Мов пагінчик, до сонця п’ялася (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 140).  Словник української мови в 11 томах
5. пагінчик — Пагін, -гону м. Побѣгъ, ростокъ, отпрыскъ. ум. пагонець, пагінчик. Од доброго коріня добрий і пагонець одійде. Ном.  Словник української мови Грінченка