пагінчик
ПАГІ́НЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до па́гін.
* У порівн. І не стогін; а пісня з підвала, Мов пагінчик, до сонця п'ялася (П. Воронько);
На поверхні ґрунту випнулися перші пагінчики цибулі (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)ПАГІ́НЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до па́гін.
* У порівн. І не стогін; а пісня з підвала, Мов пагінчик, до сонця п'ялася (П. Воронько);
На поверхні ґрунту випнулися перші пагінчики цибулі (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)