пагіння
ПА́ГІННЯ, я, с.
Збірн. до па́гін.
Кажуть, молоде пагіння очеретів дає такий чудовий силос, від якого корів за роги не відтягнеш (М. Руденко);
– Значить, ви увесь час охороняли мене? – Так, відповіла Люба. – Про молоде пагіння треба старанно дбати (В. Собко);
Бубнявіють думки, проростають словами, Їх пагіння бринить у завихренні днів. (В. Симоненко).
Словник української мови (СУМ-20)