Значення в інших словниках
-
пагіння —
па́гіння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
пагіння —
зб., пагони, памолодь, пагілля, р. обрость.
Словник синонімів Караванського
-
пагіння —
див. гілка
Словник синонімів Вусика
-
пагіння —
ПА́ГІННЯ, я, с. Збірн. до па́гін. Кажуть, молоде пагіння очеретів дає такий чудовий силос, від якого корів за роги не відтягнеш (М. Руденко); – Значить, ви увесь час охороняли мене? – Так, відповіла Люба. – Про молоде пагіння треба старанно дбати (В.
Словник української мови у 20 томах
-
пагіння —
МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм.
Словник синонімів української мови
-
пагіння —
ПА́ГІННЯ, я, с. Збірн. до па́гін. Кажуть, молоде пагіння очеретів дає такий чудовий силос, від якого корів за роги не відтягнеш (Руд., Остання шабля, 1959, 415); Зелене пагіння народної творчості роками і століттями зберігало свою живучість (Нар. тв.
Словник української мови в 11 томах