пагінчик
ПАГІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до па́гін.
*У порівн. І не стогін; а пісня з підвала, Мов пагінчик, до сонця п’ялася (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 140).
Словник української мови (СУМ-11)ПАГІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до па́гін.
*У порівн. І не стогін; а пісня з підвала, Мов пагінчик, до сонця п’ялася (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 140).
Словник української мови (СУМ-11)