Значення в інших словниках
-
пальчик —
-а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до палець 1). 2》 перен. Невеликий предмет видовженої форми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пальчик —
ПА́ЛЬЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до па́лець 1. Враз Харитя почула, що сльози душать її. Зразу якось дуже жаль стало їй слабої матері, дужче заболів той пальчик, що втяла серпом (М.
Словник української мови у 20 томах
-
пальчик —
па́льчики обли́зувати / облиза́ти, жарт. 1. Бути дуже задоволеним чим-небудь (перев. їжею, питвом). — А що? Я і є кок! У флоті на “Святому Владимирові” плавав,— хвалився дід Карась.— Всі пальчики облизували (В.
Фразеологічний словник української мови
-
пальчик —
Па́льчик, -ка, на -ку; -чики, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пальчик —
ПА́ЛЬЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до па́лець 1. Враз Харитя почула, що сльози душать її. Зразу якось дуже жаль стало їй слабої матері, дужче заболів той пальчик, що втяла серпом (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
пальчик —
Пальчик, -ка м. 1) ув. отъ палець. 2) мн. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи посуды или печей: три короткія линіи рядомъ. Вас. 184. Kolb. І. 156. 3) мн. раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. І. 10.
Словник української мови Грінченка