панкувати —
ПАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Вести спосіб життя панка; дотримуватися поглядів панків. Доки мас-медіа на повну силу займалися мiфотворенням, розповiдаючи, що “більшу частину вiсiмдесятих Велш панкував у Лондонi...
Словник української мови у 20 томах
панкувати —
Ую, -уєш, недок. Належати до субкультури панків, вести панківський спосіб життя. Він панкує, скільки я його знаю.
Словник сучасного українського сленгу
панкувати —
(-ую, -уєш) недок.; мол. Вести спосіб життя панка (декларувати відмову від дійсности своєю поведінкою, зовнішнім виглядом, підкресленою байдужістю до решти суспільства). БСРЖ, 417; ПСУМС, 50.
Словник жарґонної лексики української мови