панкувати
ПАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Вести спосіб життя панка; дотримуватися поглядів панків.
Доки мас-медіа на повну силу займалися мiфотворенням, розповiдаючи, що “більшу частину вiсiмдесятих Велш панкував у Лондонi, маючи до того ж наркотичну залежнiсть”, письменник випустив свiй другий роман – “Кошмари лелеки Марабу” (квiтень 1995).
Словник української мови (СУМ-20)