Орфографічний словник української мови

панно

панно́

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. панно — невідм., с. 1》 Картина, барельєф і т. ін. тематичного або декоративного характеру, що кріпиться звичайно до стіни. 2》 Частина стіни або стелі, обрамлена орнаментом чи ліпленням і звичайно заповнена живописним зображенням або скульптурним рельєфом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. панно — ПАННО́, невідм., с. 1. Картина, барельєф і т. ін. тематичного або декоративного характеру, що кріпиться звичайно до стіни. Соколов глянув на стіну. На добру сотню метрів тяглося величезне мозаїчне панно. Його було складено з шматочків фарфору (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. панно — панно́ (франц. panneau, від лат. pannus – шматок тканини) декоративний живописний або скульптурний твір, призначений для оздоблення стіни чи стелі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. панно — ПАННО́, невідм., с. 1. Картина, барельєф і т. ін. тематичного або декоративного характеру, що кріпиться звичайно до стіни. Соколов глянув на стіну. На добру сотню метрів тяглося величезне мозаїчне панно.  Словник української мови в 11 томах
  5. панно — (фр. < лат. — площина) 1. Обрамована орнаментальною стрічкою або рамою частина стіни, стелі, дверей зі скульптурними, живописними зображеннями або рельєфними композиціями.  Архітектура і монументальне мистецтво